All posts by enigmus

16Тра/15

Науково-технічна рада

Склад науково-технічної ради відповідно до наказу УАД №513 від 19.11.2013:

  1. Маїк В.З. – проректор з НР, к.т.н., доцент, голова НТР
  2. Сельменська З.М. – начальник НДЧ, к.т.н., доцент, вчений секретар НТР
  3. Полюдов О.М., професор кафедри ПМ, д.т.н.
  4. Топольницький П.В., професор кафедри ПіПМтаТП, д.т.н.
  5. Шахбазов Я.О., зав. кафедри ТМіПМ, професор, д.т.н.
  6. Шибанов В.В., зав. кафедри ПМіХ, професор, д.х.н.
  7. Регей І.І., зав. кафедри ПтаПМіТП, професор, д.т.н.
  8. Палига Є.М., зав. кафедри ЕОіАуВПК, професор, д.е.н.
  9. Штангрет А.М., зав. кафедри ФЕБ, ОіА, д.е.н.
  10. Стрепко І.Т., декан ФКПІ, доцент кафедри АКТ, к.т.н.
  11. Мервінський Р.І., зав. кафедри ОПтаЕ, професор, д.т.н.
  12. Сеньківський В.М., зав. кафедри ІМТ, професор, д.т.н.
  13. Гунько С.М., в.о. зав. кафедри ТДП, професор, к.т.н.
  14. Чехман Я.І., професор кафедри ПМ, д.т.н.
  15. Зелінська Н.В., зав. кафедри ВСіР, професор, д.філол.н.
  16. Гавенко С.Ф., зав. кафедри ТДВП, професор, д.т.н.
  17. Миклушка І.З., декан ФВПІТ, доцент кафедри ІМТ, к.т.н.
  18. Стасенко В.В., зав. кафедри КГтаДДП, доцент, к.мистецтвозн.
  19. Антоник О.В., зав. кафедри КтаКД, доцент, к.філол.н.
  20. Листвак Г.Б., канд. наук з соц. ком., голова РМУС УАД.
16Тра/15

Почесні доктори

Ярема Петрович Гоян

Головний редактор видавництва «Веселка», заслужений діяч мистецтв України,
лауреат Шевченківської премії, член спілки письменників України

Народився 11 липня 1940 року в с. Долішнє Залуччя біля стародавнього Снятина на Івано-Франківщині у хліборобській родині.

Рання проба пера переросла згодом у справу всього життя — понад п’ятдесят років Ярема Гоян плідно працює у царині українського слова. Розпочавши творчий шлях журналіста у районній газеті «колгоспник» (тепер — «Голос Покуття»), пройшов велику школу в оволодінні мистецтвом слова: факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка, редакції обласних і республіканських газет. Після закінчення університету служив у війську.

Свою творчість Ярема Гоян присвячує людям, серед яких виріс, рідній землі, про яку пише з великою любов’ю, передаючи читачеві особисті життєві враження, що глибоко запали в душу. автор повістей та оповідань «Вогні яворові» (1984), «Перстень верховинця» (1989), художніх оповідей «Рушники» (1975) і «Славичі» (1979), краєзнавчих книжок «Моршин» (1973), «Немирів» (1977), «Львівщина» (1982).

Подією в незалежній Україні стало академічне видання «Кобзаря» («веселка», 1998) з ілюстраціями Василя Касіяна і розповіддю про його Шевченкіану. Видавництво «Веселка» вперше в Україні випустило у світ «Буквар» Тараса Шевченка через 130 років після його створення. долі Шевченківського «Букваря» присвячено перше в Україні есе-дослідження Яреми Гояна «Воскресни, мамо!» (2006).

Літературно-публіцистична і мистецька творчість Яреми Гояна відзначена національною премією України імені Т. Шевченка (1993) за повість «Таємниця Лесикової скрипки» та іншими літературними преміями — імені Олени Пчілки, Марка Черемшини, Івана Огієнка, Ярослава Галана.

Своєрідними в українському книговиданні є публіцистичні есе Яреми Гояна у книгах «Воскреснемо!» («Веселка», 2000) та «Пророк» (2006), щедро ілюстровані унікальними творами графіки Василя Касіяна. Це книжки, що виросли з одного кореня роду, в якому є два Шевченківські лауреати: Ярема Гоян — племінник Василя Касіяна, тож у книжках поєднане письменницьке слово і живий графічний касіянівський штрих.

Указом Президента України Яремі Гояну присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України» за вагомий особистий внесок у розвиток книговидання і поліграфії та з нагоди відзначення 1000-ліття літописання і книжкової справи в Україні.

Ярема Гоян є членом ради національної спілки письменників України, членом Центральної управи всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка. За підтримку та реалізацію національної ідеї, вагомий особистий внесок у розвиток українського книговидання, подвижницьку культурно-просвітницьку діяльність, громадську активність у справі утвердження й побудови української держави нагороджений дипломом Почесного члена товариства «Просвіта» і медаллю «Будівничий України».

Видавництво «Веселка», яке третє десятиліття очолює Ярема Гоян, у час нелегких економічних випробувань здійснюючи велику просвітницьку й благодійну роботу для дітей України, заснувало і випускає всеукраїнський літературно-мистецький журнал «Веселочка».

Письменник і громадський діяч Ярема Гоян щоденною працею і вболіванням за долю України й українського народу підтверджує заповітне слово «Воскреснемо!».

1999 року вчена рада Української академії друкарства присвоїла Яремі Гояну звання «Почесний доктор» за видатні заслуги в галузі видавничої справи та культури.

 

Василь Васильович Пилип’юк

Президент видавничого підприємства «світло й тінь»,
лауреат Шевченківської премії, заслужений діяч мистецтв

Народився 10 січня 1950 року у селі новоселиці Снятинського району Івано-Франківської області.

1973 року закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Працював у районних газетах Снятина, верховини Івано-Франківської області, в Івано-Франківських обласних газетах та львівських обласних газетах і журналах.

Від 1990 року — головний редактор журналу «Світло й тінь» (відновлено назву українського фотожурналу 1933–1939 років). Активно популяризуючи мистецтво світлини в Україні та за її межами, часопис отримав офіційне визнання найпрестижнішої фотомистецької організації світу — міжнародної федерації фотомистецтва (Fіар), що є найвищою нагородою для видань аналогічного профілю у Європі.

1999 року — заснував першу в Україні фотогалерею, основна мета якої — ознайомлення львів’ян та гостей міста зі світом фотомистецтва та залучення провідних українських митців до співпраці.

2009 року у галереї Василя Пилип’юка відкрився перший міжнародний салон художньої фотографії «Світло і тінь — 2009» під егідою міжнародної федерації фотомистецтва при ЮНЕСКО.

У рамках міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука (м. Рівне) в. Пилип’юк створив власну школу фотомистецтва, де активно провадить науковий пошук з дослідження розвитку фотосправи в Галичині на межі ХІХ–ХХ століть.

Василь Пилип’юк — член національної спілки журналістів України, член правління Львівської організації національної cпілки журналістів України, член правління національної спілки фотохудожників України, заступник президента світового об’єднання фотографів-українців (С.О.Ф.У. — США), член колегії управління культури Львівської облдержадміністрації, член президії Ліги творчих спілок Львівщини, академік національної академії проблем людини (1999), заслужений діяч мистецтв України (1998).

Лауреат обласної премії імені Олександра Гаврилюка в галузі літератури і мистецтва (1981), республіканської премії імені Миколи Островського (1988), національної премії України імені Тараса Шевченка (1993), премії імені академіка Івана Крип’якевича (2000), премії імені Богдана Котика — «Людина року 2000», премії імені Марка Черемшини (2009).

Василя Пилип’юка за значні заслуги відзначено державними нагородами: відзнакою Президента України — орденом «За заслуги» III ступеня (2000), орденом «За трудові досягнення» IV ступеня,відзнакою міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості «Золота Фортуна» (2001), почесною відзнакою «За подвижництво в культурі Прикарпаття» (2003, 2006), міжнародною культурною премією «Золотий ікар» за результатами ІХ міжнародного конкурсу серед кращих діячів культури східноєвропейських держав (2004), відзнакою «За заслуги перед рідною землею» (2006); кавалер «Хреста» (I, II, III ступенів) регіонального благодійного фонду імені Короля Данила (2009, 2010).

2007 року Василю Пилип’юку присвоєно високе звання художника міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP).

Василь Пилип’юк — автор монографії «Українська художня фотографія. Етапи становлення та мистецькі засади розвитку».

Здобув вчене звання доцента і з січня 2007 року призначений на посаду професора кафедри теорії та методики журналістської творчості міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука.

За видатні заслуги в галузі видавничої справи та культури ректор і вчена рада Української академії друкарства 24 грудня 1999 року присвоїли Василю Пилип’юку звання Почесного доктора Української академії друкарства.

 

Міхаель Оутчар (Michael Outschar)

Генеральний директор фірми

«Heidelberger Druckmaschinen Austria und Osteuropa Vertriebs GmbH»

Народився 20 червня 1962 року у Відні (Австрія).

Закінчив віденський університет, за спеціальністю — правознавець. 1985 року захистив дисертацію і отримав науковий ступінь Dr. Jur (доктора юридичних наук).

Упродовж 1986–1990 років навчався у віденському економічному університеті, де, закінчивши спеціальність «Економіка», здобув ступінь Mag. rer. soc. oec (магістра соціально-економічних наук).

З 1984 до 1991 року був керівником проектів з розвитку африканських країн (Заїр, Чад і Судан). У 1991–1992 роках як керівник проекту від австрійської сторони працював директором з економіки будівництва електростанції у Таїланді.

Упродовж 1992–1995 років працював на посаді старшого консультанта фірми «Diebold GesmbH» (Відень) із впровадження та супроводження технологічних проектів.

У 1995–1996 роках виконував обов’язки асистента директора фірми «Berthold & Stempel» (Відень), згодом працював директором представництва цієї фірми у Будапешті, Братиславі та Празі. 1996 року був обраний заступником Генерального директора, а з 2001 року — Генеральним директором фірми «Heidelberger Druckmaschinen Austria» та «Osteuropa Vertriebs GmbH» (Регіональний директор східної Європи, загалом 32 країни, включаючи Туреччину та Ізраїль).

З 2002 року — Почесний доктор Української академії друкарства.

Анатолій Васильович Шевчук

Директор Банкнотної фабрики Банкнотно-монетного двору

національного банку України, доктор технічних наук, професор,

заслужений працівник промисловості України

Народився 22 квітня 1952 року у Вінницькій області. 1974 року закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю інженер-хімік-технолог. У 1976–1979 pоках навчався в аспірантурі всесоюзного НДІ поліграфії (м. Москва), 1980 року захистив дисертаційну роботу і отримав науковий ступінь кандидата технічних наук.

У 1996 році за цикл наукових праць у галузі фотополімерів та впровадження їх у поліграфічну промисловість отримав державну премію України в галузі науки і техніки.

З 1974 до 1998 року працював у Київській філії Всесоюзного НДІ спецвидів друку (нині УкрНДІ спецвидів друку) на посадах інженера, молодшого наукового співробітника, наукового співробітника, старшого наукового співробітника, завідувача групи, завідувача лабораторії, завідувача науково-виробничого комплексу. У 1997 році призначений директором інституту.

1998 року призначений директором державного підприємства Поліграфічний комбінат «Україна» з виготовлення цінних паперів, на якому працював до квітня 2005 року.

Завдяки досягнутій високій якості та рівню захисту від підроблення цінних паперів та документів суворого обліку Поліграфічний комбінат «Україна» уперше вийшов на ринки інших держав (Азербайджан, Грузія, Естонія, Білорусь).

У 2004 році захистив дисертаційну роботу «Теоретичні основи побудови інформаційних технологій захисту поліграфічної продукції спеціального призначення» та отримав науковий ступінь доктора технічних наук. Є автором монографії, двох навчальних посібників, десяти винаходів та патентів, понад ста наукових праць.

З 2005 року працює на посаді професора кафедри технології поліграфічного виробництва видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ», має вчене звання професора (2005), заслужений працівник промисловості України (2009).

З березня 2009 року — директор Банкнотної фабрики Банкнотно-монетного двору національного банку України.

Відзначений грамотами Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України та ін. У 1999 році нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

З 2004 року — Почесний доктор Української академії друкарства.

 

Карл Ковальчик (Karl Kowalczyk)

Керівник Центру засобів друку компанії «Heidelberger Druckmaschinen AG»

Народився 30 березня 1947 року у місті Вюрцбург (Німеччина).

1965 року після закінчення середньої школи був виробничим фотографом у поліграфічному цеху високого і офсетного друку.

З 1969 року працював в Університетській друкарні Г. Штурца (м. Вюрцбург). Протягом багатьох років працював обробником фотографій і оператором сканера. Проводив практичні заняття з обробки фотографії.

З 1981 року працював начальником відділу, а згодом головним технологом поліграфічного підприємства.

Член комітету експертів Торгової палати (м. Вюрцбург).

З 1986 року працював у компанії «Ge» начальником відділу додрукарських процесів (колишній центр дослідження друкарських форм, заснований 1959 року).

Після купівлі компанії «Linotype-Hell» (1997) був на посаді начальника відділу додрукарських процесів.

З 2009 року — керівник Центру засобів друку компанії «Heidelberger Druckmaschinen AG».

З квітня 2010 року — на пенсії.

Із 2003 року паралельно працював викладачем у Print Media Academy (Літній і Зимовий Університет).

Був членом журі з присудження премій Du Pont Cyrel Award (2002), Brigl & Bergmeister Golden Label Award (2003, 2005), на змаганнях на найкращу майстерність в Гельсінкі (2005), Шізуока (2007), Калгарі (2009) і міжнародної премії у галузі поліграфії в Дубаї (Dubai International Print Awards (2007, 2008, 2009).

З 2005 року — Почесний доктор Української академії друкарства.

 

Володимир Володимирович Різун

Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри соціальних комунікацій,

директор Інституту журналістики КН У імені Тараса Шевченка,

заслужений працівник освіти України

Народився 12 лютого 1957 року у селі Бахмач Чернігівської області.

1979 року закінчив Київський державний університет ім. Т. Шевченка.

З 1979 до 1982 року працював викладачем на кафедрі української мови Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. О. С. Пушкіна, з 1982 до 1984 року — викладачем Київського міського педагогічного училища № 1.

Із 1984 року і донині — асистент, доцент кафедри стилістики, професор, завідувач кафедри теорії масової комунікації (з 2008 року — соціальних комунікацій), директор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

1988 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Визначення теми тексту: проблема редакторського аналізу», здобувши науковий ступінь кандидата філологічних наук. У 1991 році присвоєно вчене звання доцента кафедри стилістики і редагування КНУ ім. Т. Шевченка.

1996 року захистив докторську дисертацію на тему «Моделювання і технологія редакторських систем», отримавши науковий ступінь доктора філологічних наук.

З 1997 року — завідувач кафедри журналістської майстерності та редакційно-видавничої справи Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Рішенням вченої ради Київського університету присвоєно вчене звання професора кафедри журналістської майстерності та редакційно-видавничої справи.

З 2000 року — директор Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

1999 року в Інституті журналістики відкрив спеціальність «Видавнича справа та редагування», 2000 року заснував кафедру видавничої справи та редагування, 2002 року — кафедру теорії масової комунікації.

У 2000 році Володимира Володимировича обрано членом Національної спілки журналістів України.

В. В . Різуна відзначено численними нагородами: Почесною грамотою Міністерства освіти України (1997), Почесною грамотою Верховної Ради України (2004), відзнакою ІІІ ступеня Державного комітету телебачення і радіомовлення України за заслуги в розвитку інформаційної сфери (2005), Подякою Кабінету Міністрів України (2007), почесним знаком Національної спілки журналістів України (2007), нагрудним знаком «Укрінформу» (2007), орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2009).

Президією АН ВШ України присуджено нагороду Ярослава Мудрого за значний здобуток у галузі науки і техніки (2002), Указом Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (2003), Указом Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета нагороджено Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого II ступеня (2005), Указом Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета нагороджено Орденом Святого Юрія Переможця (2007).

Лауреат премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» (2004), а також загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання» (2007). Автор 18 навчальних посібників та підручників, 12 монографій та науково-популярних видань, близько 100 наукових статей.

Володимира Різуна обрано Почесним доктором українських вищих навчальних закладів: Ужгородського національного університету (2006), ТН У ім. В. І. Вернадського (2006), Волинського державного університету імені Лесі Українки (2007), а з 25 вересня 2007 року — Української академії друкарства.

 

Ґабор Петровскі (Gabor Petrovszky)

Заступник генерального директора Асоціації економістів Угорщини, професор

Навчався в Академії торгівлі та підприємництва в Будапешті, яку закінчив 1999 року. Продовжив навчання в Університеті Отвош Лоранд, де 2002 року отримав диплом з права, а пізніше — ступінь доктора наук в галузі міського будівництва і розвитку.

Його ім’я асоціюється з розвитком будівництва офісів, центрів логістики і розробкою та впровадженням концепцій забудови центральної частини міст. Він є натхненником створення центральної частини Будапешта під назвою T-PARK — одного з найважливіших проектів у Центральній та Східній Європі і керівником групи розробників компанії «Walker and Williams Investment Group S.A.» (Люксембург).

У 2009 році його проект був удостоєний премії «Найкращий у світі», яка присуджується арабським комітетом міжнародної нерухомості (CNBC Arabiya International Рroperty), що відповідає номінації «Оскар в галузі торгівлі нерухомістю».

Ґабор Петровскі був заступником генерального директора Асоціації економістів Угорщини протягом шести років. Як професор він брав участь в освітніх проектах з вивчення оцінювання нерухомості в Центральноєвропейському Університеті та EUFIM.

У 2008 році опублікував книжку під назвою «Summum Bonum» разом зі співавтором, редактором і письменником Міклошем Шіфером — всесвітньо відомим стилістом. Це публікація у форматі кишенькової книжки, яка розповсюджується всією Європою, про свого роду курйози у галузі архітектури, оскільки презентує зразки житлової частини міст.

2009 року Вчена рада Української академії друкарства присвоїла Ґабору Петровскі звання «Почесний доктор».

 

Рольф Нікель (Rolf Nickel)

Член міжнародного товариства з дослідження німецько-українських відносин

Народився 1949 року у місті Вальдеку поблизу Едерзее (Німеччина). Дитинство і юні роки пройшли у місті Касель, де закінчив школу і розпочав навчання на факультеті банківської економіки.

Професійна діяльність розпочалась з роботи в одному з найбільших банків Німеччини — Ощадному банку. Після підвищення кваліфікації в Академії Ощадного банку і Мюнхенській Академії (Клеменс Мангос і Роланд Бергер) у 1977 році Рольф Нікель створив власне підприємство і розпочав діяльність у галузі управління і комунікації бізнесу. Основними напрямками його досліджень стали: аналіз трансакцій, міжнародні трансакції і нейролінгвістичне програмування.

Упродовж останніх дев’яти років успішно веде власний бізнес. Одним з видів його наукової діяльності є управління економікою. На фірмі Рольфа Нікеля пройшли стажування понад 120 осіб, які вивчали основи ведення успішного бізнесу. Є відомим експертом щодо інвестиційних капіталовкладень.

Рольф Нікель — член товариства з дослідження німецько-українських відносин, активно долучається до справи обміну студентами між Україною і Німеччиною. Серед його захоплень — мистецтво, коні і олдтаймери (старовинні автомашини).

2010 року Вчена рада Української академії друкарства присвоїла Рольфу Нікелю звання «Почесний доктор».

 

16Тра/15

РОЗПОРЯДЖЕННЯ № 1

Для якісного опрацювання програми студентської наукової конференції прошу до 20.04.15р. подати в науково-дослідну частину академії (к.226) теми доповідей за такою формою:

№ п/п Назва доповіді Виконавець (прізвище, ім’я, по батькові, та група студента) Керівник (прізвище, ім’я, по батькові, звання та посада)

Інформацію просимо подавати в друкованому та електронному вигляді за електронною адресою: triska2011@yandex.ua або sveta­_komar.86@mail.ru.

Роздрукований варіант тез подавати до 8 травня 2015 р. у видавництво УАД Гренковій Ірині Петрівні. Електронний варіант тез надсилати на електронну адресу: studtezy2015@mail.ru.

Увага! Тези вважаються прийнятими тільки в разі подання і роздрукованого, і електронного варіантів.

Проректор з НР            В.З. Маїк

26.03.2015 р.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ ЗАВАНТАЖИТИ МОЖЛИВО ТУТ

 

16Тра/15

Нормативні документи

ЗАКОН УКРАЇНИ Про вищу освіту
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18  

 

ЗАКОН УКРАЇНИ Про наукову і науково-технічну діяльність
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1977-12

 

ЗАКОН УКРАЇНИ Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2623-14

 

ПОСТАНОВА КМУ Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/942-2011-%D0%BF